Эй, ребятки! Как же я вам расскажу про моё последнее приключение! Цепанулась я на закладки, и вот тут-то и начались эти неприятные ощущения, кумарить начало мой мозг. А что мне оставалось делать? Я решила, что пора улететь в Тайланд и немного погулять на районе.
Завёлся я, канешно, по самые помидоры! Заказал билеты, смахнул с лица пыль и сразу же помчался на вокзал. Пришел туда, а тут мои глаза еле открылись: кто-то меня кинул! Купил я билеты по полной, а они оказались фальшивкой. Ну, ничего, подумал я, главное - купить на районе качественный кодеин.
Как только приземлилась в Тайланде, я сразу же отправилась к своим друзьям по закладкам. Они всегда в курсе, где взять настоящий товар. После пары звонков, я уже знала, где искать. Кстати, нашла их на том же районе, где всегда тусуются местные наркоманы.
Встретила моих партнеров по делу, и они уже подготовили для меня тюбик с кодеином. Ну что, думаю, пора отдохнуть и насладиться этой травкой! Прикурила, выдохнула... и поймала себя на мысли, что я хочу еще. Вот такая вот пасть! Но ничего страшного, просто немного амфетамина и все будет окей.
| Качество кодеина: |
Качество амфетамина: |
| Отличное качество |
Вышка |
Со своими новыми знакомыми мы отправились на ближайший рынок, чтобы купить амфетамин. Дело было сложное, но мы справились! Дорога назад была не самой легкой, но справится с тюбиком амфетамина и шпротами скинулись все вместе. Мы просто умницы!
Я всегда говорю, что нельзя сваливать, не отведав местных закусок.
После этого нам пора было уйти каждому по своим делам. Я отправилась к своему домику, где и решила переждать все эти неприятности. Амфетамин делает свое дело, и мои неприятные ощущения постепенно проходят.
Тусовка в Тайланде, конечно, классная. Вот только наркотики тут как-то не так сильны, как на родине. Но что поделать? Не везде можно найти вышку! Так что приходится довольствоваться тем, что есть, и наслаждаться красотами этой страны.
В общем, моё приключение нашло свое завершение. Закончился мой отпуск, и я возвращаюсь обратно. Честно говоря, я уже начинаю скучать по хорошей марихуане и качественным закладкам. Но, верю, что скоро встречу их снова!
На этом всё, ребятки. Бросайте учебу, собирайте деньги и отправляйтесь сюда. Вас ждут незабываемые приключения и масса новых друзей!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.